Репродукція Напруження зростає

«Напруження зростає"        
Аліна Гаєва
Олія, полотно, вугілля
80 × 100 см
2021 р.

Хто всі ці постаті? Чому вони тут? Хто ця дівчина? Що у неї з обличчям? — такі питання виникають при спогляданні роботи «Напруження зростає». Чого вони чекають від неї? Чи вона щось очікує від них? Чи має вона надію? Хто їх, врешті-решт, покликав сюди? Часто відповідь криється в самому запитанні, тому автор тут наголошує в першу чергу на питаннях, а не на відповідях.
Робота «Напруження зростає» показує нам очікування, конфлікт протилежностей — як зовнішній так і внутрішній; крапку, в якій ось-ось має щось трапитись, ми за хвилину до зміни атмосфери в цьому приміщенні. Подушка дівчини невипадково сперта на хитку ширму, яка, своєю чергою, прикриває підпис авторки — чи це тонка іронія асоціацій авторки з головною героїнею, чи навпаки — прикриття підпису, який вказує на фізичну присутність авторки за спиною дівчини. Наге тіло ще більше показує нам всю незахищеність і слабкість головної героїні, навколо якої скупчились грубі рептилії-тварі.

Тюльпан у руці дівчини відносить нас до золотої доби голландського живопису, наче вказуючи на останню надію перед занепадом чи розквітом. Ця робота — певний оммаж Ієроніму Босху. Саме миша, чи то щур, пробігаючи повз руку з тюльпаном, є відповіддю на всі ці запитання. Адже стародавні юдеї приписували щурам порятунок, у східних міфах щурі нерідко виступають у ролі рятівників, а за однією з легенд, Ґанеша у боротьбі з демоном Гаджамукхою відламав свій бивень і кинув його у супротивника. Той перетворився на пацюка і став вірним їздовим Ґанеші.
Інтерпретація і наслідування тут, скоріше, підводять і наштовхують нас на тлумачення мовлення, розпізнання нових сенсів та смислів, вказуючи на герменевтичний підхід і характер роботи в цілому.